Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів

Природа сімейних відносин визначається кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами. І, як правило, сім’єю вважаються чоловік, дружина, діти або окреме подружжя. До членів сім’ї віднесеш: дід, баба (прадід, прабаба), рідні брати та сестри, вітчим, мачуха, пасинок, падчерка. Саме така категорія осіб визначена у гл. 21-22 СК України, в яких регулюються особисті немайнові відносини та відносини щодо утримання, які виникають між іншими членами сім’ї та родичами.

Особисті немайнові права та обов’язки виникають за сімейним законодавством не між усіма зазначеними членами сім’ї, а лише між деякими з них. Наприклад, права діда, баби щодо онуків; права вітчима (мачухи) щодо пасинка, падчерки. Особисті немайнові права і обов’язки цих осіб не мають взаємного характеру і за своїм змістом вони неоднорідні. На їхній обсяг та характер впливає суб’єктний склад правовідносин.

Підставою виникнення права діда, баби на спілкування та виховання онуків є наявність між ними кровного споріднення або факту усиновлення. Право на виховання втрачається ними у разі досягнення онуками повноліття[6.c. 2-3].

Відповідно до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками брати участь у їх вихованні. Такою можливістю вони наділені і в разі розірвання батьками онуків та правнуків шлюбу. У разі подання заяви про збереження правового зв’язку до суду при усиновленні дитини та у разі позитивного рішення за нею, дід, баба як з боку матері, так і з боку батька дитини зберігають за собою право на спілкування з дитиною, яка усиновлена іншими особами (ч. 2 ст. 232 СК).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні дідом, бабою, прадідом, прабабою своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, зазначені особи мають право звернутися до суду з позовом про усунення таких перешкод.

Якщо мають місце випадки нездійснення батьками заходів щодо захисту дитини, такого права набувають баба, дід. Зокрема, це право на самозахист дитини та право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або суду без спеціальних на те повноважень[6.c. 6].

До особистих немайових прав віднесено також право братів і сестер на спілкування (ст. 259 СК). Наділені правом на спілкування зокрема ті рідні (повнорідні чи неповнорідні) брати та сестри, які проживають окремо. Особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов’язані не чинити жодних перешкод, а навпаки, сприяти такому спілкуванню.

Підставою виникнення права на виховання у мачухи (вітчима) є добровільне прийняття на себе виховних функцій щодо падчерки, пасинка та фактичне здійснення ними таких обов’язків. Відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім’єю з малолітніми, неповнолітнім пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Здійснюючи права на виховання неповолітніх малолітніх пасинка» падчерки» мачуха (вітчим) повинні дотримуватися загальних засад» що регулюють відносини щодо виховання дітей. Виховні методи повністю повинні відповідати інтересам дітей.

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.