Право на аліменти мачухи, вітчима, падчерки, пасинка

Покладення аліментних обов’язків на осіб, які не є близькими родичами, закон пов’язує із тим фактом, що такі особи у минулому здійснювали права та обов’язки щодо виховання та утримання. Йдеться про мачуху, вітчима, падчерку, пасинка.

Можливість стягнення аліментів з вітчима, мачухи допускається тільки на користь малолітніх, неповнолітніх пасинка, падчерки за наявності таких умов:

—        якщо вони проживали разом, а отже, перебували на вихованні та утримуванні вітчима, мачухи;

-.якщо пасинок, падчерка не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

—        якщо мачуха, вітчим спроможні надавати матеріальну допомогу[ 6.c 16].

Відповідно до ч. 2 ст. 268 СК України суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку щодо утримання падчерки, пасинка або обмежити його певним строком у двох випадках : нетривалого проживання з їхніми матір’ю, батьком, а також у разі негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Пасинки та падчерки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п’ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати їм таку матеріальну допомогу.

Обов’язок падчерки, пасинка щодо утримання мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. Обов’язок надавати матеріальну допомогу родичам або іншим особам покладається на особу, яка з ними проживала однією сім’єю до свого повноліття. Стягнення аліментів можливе за умови, що у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх сина, дочки, братів, сестер або вони з поважних причин не можуть надавати їй належного утримання, а також за умови, що зобов’язана особа має змогу надавати матеріальну допомогу.

Отже, обов’язки на утримання інших членів сім’ї та родичів не є безумовними, їх встановлення можливе тільки за наявності зумовлених законом підстав. Розмір аліментів у всіх розглянутих випадках призначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний стан платника та одержувача аліментів.

У тих випадках, коли надавати утримання певній особі є обов’язком одночасно декількох осіб, суд залежно від їхнього матеріального та сімейного стану визначає розмір участі кожного з них у сплаті аліментів. Таке рішення суд може винести незалежно від того, пред’явлена вимога до всіх зобов’язаних осіб чи до одного з них. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 272 СК). За наявності певних обставин суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.

Розмір аліментів може бути змінено (збільшено чи зменшено) судом на вимогу зацікавленої особи у разі зміни матерільного або сімейного стану осіб, які сплачують аліменти та на яких стягуються аліменти. Крім того, суду надано право звільнити платника аліментів від їх сплати взагалі. Суду надане право звільнити від обов’язків на утримання братів, сестер, мачухи, вітчима та ін., і за наявності інших обставин (крім зміни матеріального та майнового стану), що мають істотне значення [5. c. 345].

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.