Основні права та обов’язки громадян Європейського Союзу

Кожен, хто має громадянство однієї з держав-членів, є громадянином Союзу. Громадянство Союзу є додатковим до національного громадянства, не замінюючи його. Громадяни Союзу мають права й обов’язки, передбачені у Договорах. Вони мають, серед іншого:

(a) право на вільний рух та проживання в межах території держав-членів;

(b) право обирати та бути обраними на виборах до Європейського Парламенту та на місцевих виборах в своїй державі-члені проживання на таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

 (c) право користуватися на території третьої країни, де не представлена держава-член користуватися захистом дипломатичних представництв і консульств будь-якої держави-члена на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави; Держави- члени при виникненні певної потреби ухвалюють необхідні положення і розпочинають міжнародні переговори, необхідні для забезпечення такого захисту. Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після проведення консультацій із Європейським Парламентом, може ухвалити директиви, що встановлюють заходи щодо координації та взаємодії, необхідні для сприяння такому захисту.

(d) право на звернення до Європейського Парламенту, Європейського Омбудсмена та установ і дорадчих органів Союзу будь-якою мовою Договору та отримання відповіді цією ж мовою.

Ці права реалізуються відповідно до умов та обмежень, визначених Договорами та заходами, ухваленими відповідно до Договорів.

Якщо діяльність Союзу визнано необхідною для досягнення мети вільного руху людей та проживання на території держав-членів та якщо в Договорах не передбачено необхідних повноважень, Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити положення, що сприяють реалізації прав громодян з досягнення визначенної мети. По даних питаннях Рада діє одностайно після проведення консультацій з Європейським Парламентом. Також необхідно зазначити , що громадянин Союзу, що проживає в державі-члені, громадянином якої він не є, має право обирати та бути обраним до Європейського Парламенту в державі-члені проживання на таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

Підкреслимо, що набуття загальноєвропейського громадянства не перешкоджає особі реалізовувати в повному обсязі всі права й обов’язки, надані їй як громадянинові конкретної держави–члена ЄС, і разом з тим гарантує їй отримання комплексу нових прав і свобод  [ 1. ст. 20-25 ] .

Інститут громодянста традиційно передбачає наявність в особи не лише прав, а й обов’язків. Варто визнати, що поняття «громадянство ЄС » передбачає й наявність обов’язків у громадян останнього. Однак їх переліку установчі договори не містять. На думку Ю. Лепешкова. одним з імовірних пояснень цієї ситуації є бажання розробників установчих договорів забезпечити певну стабільність правовому статусу громадянина ЄС [ 2. с. 31]. Однак може бути й інше пояснення: національне громадянство до кола основних обов’язків громадянина традиційно відносить військовий обов’язок та обов’язок платити податки. Вочевидь, намір закріплення аналогічних обов’язків за громадянами Союзу неодмінно викликало б протидію з боку держав–членів Євросоюзу, оскільки це фактично передбачало б передачу останньому реалізації низки принципових для збереження суверенного статусу державної влади прав, а отже, зайвий раз зачіпало б болісну для держав–членів ЄС проблему державного суверенітету [ 2. c. 34 ].

 

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.