Тонкощі легалізації іноземного шлюбу: як легалізувати шлюб укладений за кордоном, як розлучитися з іноземним громадянином і пр.

man and woman walking of body of water
Photo by Ibrahim Asad on Pexels.com

Тонкощі легалізації іноземного шлюбу

Юлія ГАБДУЛЛІНА (Судово-юридична газета, № 38, 4-10 жовтня 2010)

Не всі, що зібралися створити осередок суспільства на міжнародному просторі, замислюються про тих бюрократичних складнощі, які їх очікують.Зрозуміло, можна, розписавшись з іноземцем, все життя прожити і не зіткнутися з проблемою визнання такої родини, але це, на жаль, лише у виняткових випадках.В одному з випусків «Судово-юридичної газети» ми розповідали про правові нюанси інтернаціональних сімей, зараз же дозвольте розкрити всі «принади» паперової тяганини, що стоїть на шляху реєстрації та розірвання шлюбу з іноземцем.

Отже, право на шлюб гарантовано практично всіма країнами світу, але, як відомо, в кожній країні свої закони.Звичайно ж, якщо наречений або наречена збираються проживати на території держави, в якому вони уклали шлюб, то основні перешкоди їм належить подолати при підготовці до реєстрації шлюбу, тобто зібрати всі необхідні документи для «іноземною» половинки.До речі, в багатьох країнах перелік документів різний, десь окрім основних документів, таких як, скажімо, паспорт, свідоцтво про народження, довідка про сімейний стан, реєстрація тощо, потрібна медична довідка про стан здоров’я, довідка про несудимість.Але це, як кажуть, інша історія.

Якщо ж ви, пройшовши весь ланцюжок відомств та установ, зібрали всі документи, зареєстрували шлюб в іноземній державі і переїхали на ПМП до України, то потрібно, щоб Вітчизна визнало ваш закордонний шлюб.І, навпаки, одружившись в Україну і переїхавши жити «за кордон», там теж доведеться офіційно визнавати свою сім’ю. Навіщо всі ці труднощі? Тільки уявіть собі ситуацію, коли вам для укладення будь-якої угоди потрібно дістати найпростішу довідку про склад сім’ї? А сім’ї-то де-юре немає.Або, скажімо, отримати спадщину після покійного чоловіка, або, нарешті, розлучитися.

Як офіційно визнати шлюб або розлучення

Для України основним нормативним актом (після Конституції, Сімейного кодексу та ЗУ «Про міжнародне приватне право»), що допомагає легалізувати свою сім’ю в іноземній державі (і навпаки, іноземний шлюб на території України),служить Наказ Мін’юсту № 52 / 5 від 18.10.2000 р. (в ред. від 18.11.2003 р.№ 140 / 5) «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні».Відповідно до цих Правил, документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать акти цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації,якщо інше не передбачено міжнародними договорами України,згода на обов’язковість яких надана ВР України.За загальним правилом, це означає, що якщо громадянка України укладає шлюб з іноземним громадянином на «його території», то Україні такий шлюб визнає, але за умови його легалізації.

Що ж таке легалізація?Легалізація — це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави.Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв.Наказом МЗС України № 113 від 04.06.2002 р.).Важливо розуміти, що правила консульської легалізації у консульських установах іноземних держав можуть відрізнятися від українських вимог, тому щоб уникнути «непонятки» правила відповідного держави можна дізнатися в консульстві цієї держави, розташованого в Україну.

Можливі варіанти легалізації

Ситуація перша. Шлюб з українкою реєструється в Україну, і сім’я вирушає на ПМЖ в країну чоловіка. У цьому випадку про визнання сім’ї потрібно потурбуватися заздалегідь, перебуваючи на рідній землі.Вся процедура має три етапи і займе аж ніяк не три години, і називається вона консульської легалізацією.

По-перше, похід до обласного управління Мін’юсту України, де ваше свідоцтво про укладення шлюбу пройде, скажімо так, першу легалізацію.Зверніть увагу, що всі документи, видані органами РАЦС, повинні бути легалізовані тільки в обласному управлінні юстиції.

По-друге, після легалізації в Мін’юсті ваші стопи слід направити в МЗС Україні до Департаменту консульської служби, який легалізує все те ж свідоцтво.

По-третє, після проходження перших двох етапів вас чекає деяке знайомство з новою батьківщиною — останній етап легалізації в дипломатичному представництві (консульській установі) тієї держави, в яке ви переїжджаєте.Здається, не треба пояснювати, що мова йде про іноземного диппредставництві, що знаходиться на території України. Ось тепер вас можна привітати, ваша сім’я визнається двома державами — Україною і батьківщиною чоловіка. Так,викладене в повній мірі відноситься і до свідоцтва про розірвання шлюбу.

Ситуація друга. Шлюб з українкою реєструється на території іноземної держави, країни проживання чоловіка з подальшим переїздом в Україну. Знайте, що Департамент консульської служби МЗС України не легалізує документи, складені на території іноземних держав.Такі документи повинні бути легалізовані в консульській установі України в державі походження документів.У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України іноземні документи можуть бути легалізовані ДКС МЗС за умови їх засвідчення в МЗС держави походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні.Говорячи простіше, свідоцтво про шлюб, видане іноземною державою, має пройти процедуру легалізації в консульстві України, що знаходиться в цій державі.

При зверненні в ДКС для легалізації громадянин повинен подати документ, що засвідчує особу, і заповнити заяву на вчинення консульської легалізації (п. 1.11 Інструкції).Крім того, ця послуга надається небезвозмездно, правда, плата, можна сказати, символічна — необхідно сплатити консульський збір відповідно до Тарифів консульського збору, на сьогоднішній день він складає 17 грн.

У яких випадках потрібен «апостиль»?

Справа в тому, що більшість країн, включаючи Україну, підписали дуже важливий міжнародний договір — Гаазьку Конвенцію від 5 жовтня 1961 р., що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. На сьогодні цю Конвенцію підписали 99 держав світу за деякими винятками.Наприклад, Арабські Емірати, Лівія, Канада, Бразилія до цих пір не визнають цих правил.

Так, ст.1 Конвенції передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.Причому такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші.Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ,є проставлення апостиля компетентним органом держави,в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції. Крім того, заголовок «Apostille (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)» повинен бути викладений французькою мовою.

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала або будь-якого пред’явника документа, тоді як для легалізації потрібно довіреність. Друк або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.Взагалі, процедура проставлення апостиля на офіційних документах, складених на території України і призначених для використання на території інших держав, регулюється Правилами, затвердженими Наказом МЗС, МОН, Мін’юсту України від 5.12.2003 р. № 237/803/151/5.Для проставлення апостиля необхідно подати оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку, а також документ банківської установи про оплату послуг з проставлення апостиля. Вартість такої послуги становить три НМДГ,тобто 51 грн.

Зверніть увагу, для проставлення апостиля на документи, видані органами юстиції, судами і оформлені нотаріусами України, як правило, не потрібно йти в МЗС, така функція надана Міністерству юстиції України.Важливо і те, що для документів, призначених для використання, наприклад, на території США, досить проставлення апостиля лише на перекладі цих документів. У такому випадку до оригіналу чи засвідченої копії підшивається переклад, завірений нотаріусом,після чого проставляється апостиль у Мін’юсті.Але деякі держави вимагають подвійного апостиля. Іншими словами, на оригіналі документа проставляється МЗС апостиль, після чого робиться переклад, який засвідчується нотаріусом і надається для проставлення апостиля в Мін’юст. Подвійний апостиль вимагають Іспанія, Італія,Швейцарія та інші країни.

Все не так погано, якщо документи видаються для використання їх на території країн, з якими Україна уклала угоди про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах. У зв’язку з цим проставлення апостиля або проходження легалізації взагалі не потрібно.Скажімо, документи, видані для використання на території Азербайджану, Білорусі, Грузії, Росії, Литви, Польщі, Чехії і т.д. не повинні проходити ні апостилювання, ні легалізації.

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.