Узагальнення ВССУ судової практики здійснення кримінального провадження на підставі угод від 22.01.2014 (текст) Коли прокурор подає докази до суду!

Одночасно із прийняттям рішення про призначення кримінального провадження до підготовчого судового засідання суд, що здійснюватиме судове провадження, для реалізації покладених на нього обов’язків щодо з’ясування добровільності укладення угоди та перевірки її на відповідність вимогам КПК та кримінального закону (чч.6, 7 ст.474 КПК), враховуючи те, що невиконання вимог, установлених чч.5—7 ст.474 КПК, є підставою для апеляційного та касаційного оскарження (чч.3, 4 стст.394, 424 КПК), а в разі підтвердження таких порушень — скасування судового рішення, а також те, що суд під час підготовчого судового засідання може прийняти рішення, яке по своїй суті є завершальним для судового провадження в суді першої інстанції (ухвалити вирок), має витребувати документи, подані сторонами під час досудового розслідування. Детальніше про викладене йтиметься при розгляді питання оскарження судових рішень, постановлених на підставі угод.

ІІІ. Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та пі­дозрюваним, якого в подальшому визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.1 ст.366 КК. У поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій О., посилаючись на неправильність застосування кримінального процесуального та кримінального законів, просив вирок місцевого суду скасувати. Стверджував, що суд не перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам закону, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про притягнення О. до кримінальної відповідальності та призначення покарання.

Прокурор мотивував свої вимоги тим, що суд, приймаючи рішення про затвердження угоди, визнання О. винним у вчиненні ряду злочинів та призначення покарання в підготовчому судовому засіданні, на порушення вимог ст.314 КПК, належним чином, у встановленому законом порядку потерпілу — юридичну особу КС «Проскурівська» — її представника про дату, час і місце судового засідання не повідомив; на порушення вимог ст.317 КПК, матеріали кримінального провадження (кримінальну справу) в прокурора не витребував, їх не перевірив, а розглянув справу та прийняв рішення по суті в підготовчому судовому засіданні виключно на підставі обвинувального акта та угоди про визнання винуватості. Крім того, затвердив угоду, заборона укладення та затвердження якої прямо встановлена законом.

Колегія суддів Апеляційного суду Хмельницької області погодилася з думкою прокурора, звернула увагу на те, що прийняття рішення судом у кримінальному провадженні без витребування та дослідження матеріалів кримінальної справи, виключно на підставі обвинувального акта є неприпустимим, і скасувала судове рішення суду першої інстанції.

Наведений приклад є свідченням допущення судом першої інстанції порушень ряду норм КПК. Основне з яких (оскільки лише з цієї підстави з переліку наявних порушень прокурор вправі оскаржити судове рішення) — затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК угода про визнання винуватості не може бути укладена (у кримінальному провадженні брав участь потерпілий). У зв’язку із цим прийняття апеляційним судом рішення щодо скасування вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди, є правильним.

Що ж стосується інших зазначених прокурором порушень суду першої інстанції, з наявністю яких погодився й апеляційний суд, слід (незважаючи на те, що з цих підстав судове рішення вправі оскаржувати лише обвинувачений/засуджений, його захисник, законний представник та потерпілий, його представник та законний представник) зазначити таке.

1. Відповідно до ч.2 ст.474 КПК розгляд щодо угоди проводиться за обов’язковою участю сторін угоди. Винятком із цього правила може бути письмове звернення (заява) потерпілого про здійснення провадження за його відсутності, що, у свою чергу, не позбавляє суд обов’язку повідомляти його про дату, час і місце судового засідання.

2. Неузгодженість судової практики щодо необхідності приймати/витребовувати матеріали кримінального провадження під час підготовчого провадження зумовлена неоднаковим тлумаченням правозастосовними органами окремих положень процесуального закону, зокрема ст.291 КПК. Ця стаття містить заборону надавати суду до початку судового розгляду інші документи, крім тих, що передбачені чч.3, 4 ст.291 КПК (обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписки або інші документи, що підтверджують їх отримання відповідними учасниками кримінального провадження), що зумовлює виникнення в судовій практиці питання, яким чином суд під час підготовчого судового провадження може:

1) без наявності додаткових матеріалів, на основі лише обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, затвердити угоду або відмовити в її затвердженні (п.1 ч.3 ст.314 КПК), виконавши при цьому вимоги процесуального закону, передбачені чч.6, 7 ст.474 КПК (зокрема переконатись у добровільності угоди, що передбачає витребування скарг обвинуваченого та матеріалів щодо їх вирішення, або перевірити правильність кваліфікації);

2) закрити кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності згідно з ч.2 ст.284 КПК чи п.2 ч.3 ст.314 КПК на основі лише клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та реєстру матеріалів досудового розслідування, перевіривши при цьому наявність підстав для такого звільнення, враховуючи, що їх передбачено не лише «Загальною», а й «Особливою частиною» КК, та дотримання необхідних, визначених кримінальним законом умов для звільнення від кримінальної відповідальності;

3) розглянути згідно з ч.4 ст.315 КПК клопотання учасників судового провадження, наприклад про витребування певних речей чи документів тощо. У таких клопотаннях сторони кримінального провадження мають обгрунтувати, надаючи для підтвердження своїх слів матеріали та документи, що речі чи документи, про витребування яких зазначається в клопотанні, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з огляду на результати системного аналізу положень процесуального закону можна дійти таких висновків:

1) зважаючи на те, що суд під час підготовчого судового засідання може прийняти передбачені пп.1, 2 ч.3 ст.314 КПК рішення, які, по суті, є завершальними для судового провадження у суді першої інстанції, зокрема звільнити від кримінальної відповідальності та закрити провадження або постановити вирок на підставі угоди, для перевірки наявності законних підстав такого звільнення чи затвердження угоди суд повинен приймати (витребовувати) матеріали досудового розслідування. Наведене не суперечить ст.291 КПК, оскільки такі випадки є винятковими, а ця стаття не містить жодних вказівок щодо надання суду угоди чи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;

2) якщо кримінальне провадження здійснюється у загальному порядку, суду мають надаватися лише документи, вичерпний перелік яких наведено в ст.291 КПК, зокрема обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування тощо. Докази, здобуті під час досудового розслідування, а також інші матеріали можуть подаватися лише під час судового розгляду. Водночас матеріали на обгрунтування заявлених під час підготовчого судового засідання клопотань можуть подаватися сторонами, а тому суд повинен їх приймати.

https://zib.com.ua/ua/print/92557-uzagalnennya_vssu_sudovoi_praktiki_zdiysnennya_kriminalnogo_.html

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.