Кредит. 2007 р. з банком укладено кредитний договір в валюті долар сша з кінцевим терміном повернення до червня 2017 р. В забезпечення виконання зобов’язань були укладені договори іпотеки нежитлового нерухомого майна та застави обладнання. В грудні 2013 р. рішенням суду стягнуто всю суму заборгованості за кредитним договором. В рішенні суду сума стягнення зазначена в гривні без визначення долара сша. Сума стягнення зазначена виключно в гривні. На протязі 2013-2018 року здійснювалися платежі з погашення заборгованості через касу буанку. При цьому, було відкрите виконавче провадження з виконання рішення. В грудні 2019 року банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення — ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» надання банку право від свого імені продати майно будь якій третій особі. При цьому, банк визначає об’єм грошових зобов’язань в доларах сша — сума заборгованості за тілом та відсотки в т.ч. нараховані після 2013 року. Питання: 1. враховуючи наявність рішення суду 2013 р. яким визначено об’єм грошових зобов’язань в гривні (стягнуто всю суму заборгованості), чи правомірно банк визначає у позові про звернення стягнення об’єм грошових зоюбов’язань який має бути зактир після реалізації майна в доларах сша? 2. При умові того що в період 2013-2018 років здійснювалися платежі через касу банку в рахунок погашення заборгованості при наявності виконавчого провадження, чи пропущені у банка строки позовної давності?

Кредит. 2007 р. з банком укладено кредитний договір в валюті долар сша з кінцевим терміном повернення до червня 2017 р. В забезпечення виконання зобов’язань були укладені договори іпотеки нежитлового нерухомого майна та застави обладнання. В грудні 2013 р. рішенням суду стягнуто всю суму заборгованості за кредитним договором. В рішенні суду сума стягнення зазначена в гривні без визначення долара сша. Сума стягнення зазначена виключно в гривні. На протязі 2013-2018 року здійснювалися платежі з погашення заборгованості через касу буанку. При цьому, було відкрите виконавче провадження з виконання рішення. В грудні 2019 року банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення — ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» надання банку право від свого імені продати майно будь якій третій особі. При цьому, банк визначає об’єм грошових зобов’язань в доларах сша — сума заборгованості за тілом та відсотки в т.ч. нараховані після 2013 року. Питання: 1. враховуючи наявність рішення суду 2013 р. яким визначено об’єм грошових зобов’язань в гривні (стягнуто всю суму заборгованості), чи правомірно банк визначає у позові про звернення стягнення об’єм грошових зоюбов’язань який має бути зактир після реалізації майна в доларах сша? 2. При умові того що в період 2013-2018 років здійснювалися платежі через касу банку в рахунок погашення заборгованості при наявності виконавчого провадження, чи пропущені у банка строки позовної давності?

Відповідь адвоката НААУ Яковлєва І.О.

При визначенні зобов\’язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов\’язання і в резолютивній частині рішення суд
зазначає саме розмір іноземної валюти, що підлягає стягненню. Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за
офіційним курсом Національного банку України (далі — НБУ) на момент виконання грошового зобов\’язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі йому готівки. (Окрема думка ВП ВС від 04.07.2018 по справі № 761/12665/14-ц)
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Курсова різниця жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати таких доходів.
Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості
отримати прибуток. (Постанова ВП ВС від 30.05.2018 по справі № 750/8676/15-ц)

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.